Викладачам на Допомогу

Найпопулярніші стилі цитування: їх використання та приклади

Коли ми починаємо працювати над науковою роботою, то на початку свого шляху навіть не замислюємось над тим, що нам потрібно дотримуватись певних правил та вимог.

Ми заглиблюємось у суть нашої роботи, добираємо літературу, шукаємо слушні слова і речення, з яких може скластися оригінальна думка. Проте постійно забуваємо, що на початку роботи потрібно визначитись з кількома важливими ідеями та дотримуватись їх під час написання усього тексту попри те, яка форма вашої роботи чи її тема. Це може бути магістерська, дипломна, курсова або навіть докторська – всі ці тексти мають бути написані в одному стилі цитування.

Тож як правильно оформити цитату, щоб підготувати текст до перевірки на плагіат та уникнути більшої кількості збігів:

  1. Коли ви використовуєте цитати у тексті, робіть їх максимально короткими. Рекомендований обсяг цитати – одне речення. У довгій цитаті обсягом у цілий абзац система перевірки на плагіат, найвірогідніше, правильно визначить лише перше чи останнє речення – а решта абзацу буде помічена як плагіат. Якщо ж вам неодмінно потрібно процитувати більший обсяг тексту – додавайте більше власних коментарів з аналізом та оцінкою цитованої інформації або дублюйте посилання на джерело через одне-два речення.
  2. Використовуйте міжнародні стилі цитування. Наразі більшість антиплагіатного програмного забезпечення не визначає цитати, які оформлені відповідно до старих стандартів ДСТУ (старіших за ДСТУ 8302:2015). Причина полягає в тому, що квадратні дужки, використання яких регламентоване попередніми нормами Державного стандарту, практично не використовуються для оформлення цитат за межами країн пострадянського простору.
  3. Намагайтеся не використовувати цифрові зноски. Попри те, що в міжнародних стандартах зустрічається такий спосіб оформлення цитувань, системи перевірки на плагіат у більшості випадків не розпізнають такі цитати. Це ж стосується посилання на джерело у вигляді його номеру в списку використаної літератури – використання подібного формату також небажане. 

Таким чином, ідеальною цитатою буде одне речення, оформлене належним чином, наприкінці якого вказане посилання на конкретне джерело та його автора у круглих дужках.

Стилів цитування існує дуже багато, вони схожі між собою, але мають певні критичні розбіжності, які впливають на систему символів, позначок та порядку написання списку літератури.

Розберемося, які види стилів цитування існують та чим вони відрізняються один від одного. Ну і, звичайно, наведемо приклади, щоб було легше розібратись у їх різновидах.

ДСТУ 8302:2015 – це український сертифікований стиль цитування, який найчастіше рекомендується для написання наукових робіт в українських закладах освіти.  Він розрізняє такі види цитування: внутрішньотекстове, підрядкове, позатекстове. 

  • Внутрішньотекстове посилання розміщують в тексті документа та подають у круглих дужках.  

Приклад: З цього приводу А. Почечуєв у книжці «Вычитка рукописи…» (Київ, 2011. С. 87) писав: «деякі автори…»

  • Підрядкове посилання відмічається виноскою та пишеться в кінці кожної сторінки під рискою. 

Приклад: ² Україна в цифрах. 2007: стат. зб. /Держ. Ком. Статистики України. Київ : Консультант, 2008

  • Позатекстові посилання позначають цифрами протягом усього тексту, а відомості про джерело виносять у «Список літератури».

У тексті: «… про що зазначено у законі України «Про видавничу справу» ³». У позатекстовому посиланні: ³ Про видавничу справу: Закон України за станом на 20 берез. 2004 р. /Верховна Рада України. Київ : Парлам. вид-во, 2004. 17 с. (Закон України)

APA стиль був створений для використання в психології, проте пізніше був прийнятий і іншими дисциплінами. Він передбачає використання посилань у тексті роботи щоразу, коли цитується джерело. Такі посилання містять інформацію про автора тексту, рік роботи та сторінковий інтервал.

Приклад: Результати дослідження Бойко, Гречки, та Павлюка (2010) підтверджують… або Бойко, Гречка та Поліщук (2010) стверджують: “Біологія – це система наук…” (с. 5).

MLA стиль трохи відрізняється від попереднього, оскільки посилання наводяться коротко і ясно для того, щоб читач зміг легко знайти його в списку використаної літератури. Джерело інформації вказується в дужках у форматі «автор-сторінка», а повні відомості про джерело необхідно вказувати на сторінці «Використана література».

Приклад: Тимошик, Микола. Видавнича справа та редагування. Київ: Ін Юре, 2004. Друк.

Chicago (Turabian) style розроблений і введений Видавництвом Чиказького університету з 1906 року. У цьому форматі посилання у тексті позначаються зносками, а в кінці сторінки робиться виноска з описом посилань. Вказують автора тексту, видання, номер сторінки зі взятою інформацією. У кінці роботи всі посилання збираються у відповідний «Список літератури».

Приклад: Романтична поезія характеризується  «спонтанним переливом сильних почуттів» (Вордсворт 2006, с. 263).

Harvard style має дуже багато варіацій, але основні правила у цьому стилі цитування такі: у посиланні вказуються всі автори праці, якщо автори відсутні – тоді вказуються редактори. При оформленні цитувань використовується так звана форма Author–Date. Назва книги, назва статті, назва дисертації чи автореферату, назва винаходу повинні містити транслітерацію назви, а також назву англійською мовою у квадратних дужках.

Список використаних джерел розміщується в кінці роботи на окремій сторінці чи декількох сторінках. Він надає інформацію, необхідну для того, щоб знайти й отримати будь-яке джерело, процитоване в тексті роботи.

Приклад: Voskresenskaya, E.V. (2003), Legal regulation of valuation activities: dissertation [Pravovoe regulirovanie otsenochnoi deyatel’nosti: dis. … kand. yurid. nauk], St. Petersburg, 187 p. 

З такою невеликою шпаргалкою вам буде легше уникнути плагіату при написанні наукового тексту та зменшити вірогідність того, що  Unicheck знайде багато текстових збігів без належного згадування авторів.

Spread the love

Write A Comment